Летіти, летіти, летіти,
Злетіти до самих Небес!
І хмарку рукою торкнути,
Відчути свободу без меж!
Ми – вільні і ми зовсім поруч,
Під нами простягся весь світ …
До сонця, ще вище, над хмари …
Триває наш вільний політ.
Ось видно засніжені гори
І вкриті травою поля;
Виблискує й піниться море,
Туманом сповита земля.
Захоплює подих від вітру,
Крізь хмари нам видно усе.
Не бійсь висоти, я тут, поруч,
Тримаю за руку тебе.
……………………………………
Народжені, щоби літати,
Не можуть ходить по землі.
Вони все чекають на вітер,
Щоб знятися й в Небо злетіти,
Відчути цю свободу миті;
Їм тісно є тут, в низині …
18.11.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222966
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2010
автор: Іринка