Сніг усе падав… На зранене серце.
Воно лиш мовчки здригалось…
Воно недавно вирвалось з грудей…
І так давно безтямно закохалось…
Я дивилась у зимові далі
Вздовж багряних плям на білосніжжі…
Очі ледь намокли від печалі…
Губи ледь здригнулися від сміху…
В останньому подиху злились
Мрії, бажання та спогади.
Безсиле тіло на сніг опустилось,
Востаннє здригнувшись від холоду.
А серце далі побрело…
Між чорно-білих етюдів зими.
Забрало з собою останнє тепло…
Ті літні зачаровані сни.
… Ти йтимеш вздовж зимової дороги
Й поперед тебе розтане сніг.
Воно знайде й закінчаться тривоги,
Як мертво упаде тобі до ніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222981
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2010
автор: Zak Ysmila