і що тобі треба від тих поетичних сонетів?
ковтаючи думку, з пітьми виринаєш на світло.
ще й досі не бачу хоч тіні твоєї, ну де ти?
окликнеш колись, а мені вже не буде помітно.
не буде вже сонце світити, як завжди, яскраво.
і лагідно так не пригріє в холодному полі.
а ти віднайдеш там мене, я кричатиму "Браво!"
сонетам, що дали життя й розділили на ролі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223020
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2010
автор: hysterical soul