Приємно на природі прогулятись,
В Карпатській тиші час свій провести.
Гірськими краєвидами втішатись,
Звільнитись від міської суєти.
Повітря сосен тонус піднімає
Вдихнеш – і ніби став ти молодим.
А шуму й гаму у горах немає,
Душа радіє, веселіє тим.
Джерельне дзюркотіння тут бадьорить,
І силами наповнюєшся ти
Із думкою: «Багато, що проходить,
А ця краса хай буде назавжди».
Ось верховину цю я підкоряю,
Потрохи піднімаюсь догори.
І зверху все навколо оглядаю
З пташиного польоту висоти.
Вершини гір причарували око,
Здаються поруч – руку простягни.
І піднімаються вони високо,
Немов бажають неба досягти.
Акустика Карпатських гір вражає,
Гукнеш – і лине ехо вдалечінь.
Здається гори нам відповідають,
Чекають наших владних повелінь.
Зозуля десь далеко закувала
І соловейко ніжно щебетав,
Пташина музика тут зазвучала,
Мелодією ліс причарував.
Приємні подорожі у Карпатах
Ще довго в нашій пам’яті живуть.
Бажання знов у гори завітати
Нам спогади приємні подають.
01.03.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223153
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.11.2010
автор: С.Плекан