Я ще дитина, я не розумію
Коли мене враз випхнули в життя
В дорослий світ – жорстокості творіння
Де вже немає місця почуттям
Де вже немає радості з малого
З цукерки у протягнутій руці
З кульбабки, що росла біля порогу
Й ранковій мрії, знайденій в росі…
Де кожен свої сіті виплітає
З із точністю разставлених пасток
Це все було вже – як пролита кава
На скатертині, що протерта до дірок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223201
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2010
автор: NatalieFlower