Коли оживають вірші, то певні слова вмирають.
Заплутуючись у рими, думки у надії збирають.
Хмариною линуть у вічність, навіки в просторах згасають.
Відроджуючись колись, у інших серцях проростають.
І ніби ті самі – та інші, народжуються нові вірші…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223254
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.11.2010
автор: fialka@