Безодня

Ось  місяць  зійшов,
Покривлений  пазур  
Останнього  в  світі  дракона.
Ніч  ненаситна.  Небо  бездонне.
Зкривавлене  море,  
І  хмара  висить  над  горою.
Ця  тиша  морська
Здавалась  зловісно  німою.
І  скелі  в  останньому  світлі  
Здавались  скажено  самими.
Мов  той,  хто  забрав
Останній  льодяник  в  дитини.
І  дикі  птахи
Скрикають  у  ночі  тривожній.
Здавалось  ніхто,
Здавалось  ніщо  не  спроможне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223451
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 20.11.2010
автор: Шалена помаранча Лорна