Я знаю
Світ прекрасний дивний ніжний
Він весь цвіте у чудо-кольорах
І чорний колір не сумний
Він вічний
Циганські чорні коси
Ворон-птах
Я знаю
Світ міняється щоденно
І він не завжди свято
А й біда
І сніжно-білий не завжди
політ голубки в небо
А іноді це саван
це пітьма
Я знаю
Світ несамовито дивний
Бурлить у венах і палає у душі
Ми звикли
Що життя чомусь зелене
Тріпоче листям на деревах
Яскравіє у траві
А синій колір
Він мов світ незримий
Блакитне небо
Неозорий край
Та трішки смутку має в собі синій
Це вічний холод
Й самоти печаль
І жовте сонце
Промінці надії
І святість Бога в жовтому кільці
Це колір віри і любові й мрії
Й колір розлуки
жовті пелюстки
Червона пристрасть
губи малинОві
Червоні маки в полі на зорі
Чудовий колір
колір для любові
Приглянься ближче
Це ж бо й дань війні
Палітра ніжна барви веселкові
Які прекрасні в світі кольори
Всі кольори прийшли до нас від Бога
А нотки смутку їм даємо ми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223620
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.11.2010
автор: Христина2