Ти відчуваєш легкий смуток,
Неначе тихий подих вітру?
До мене він чимдуж прикутий…
Устами сльози мої витри.
Не думай, що цей плач у звичку…
Набридла вже й мені печаль.
Та важкий крик в душі не вічний.
Нехай летить собі у даль.
Та самотужки відігнати
Неспокій важко в небуття.
Лише прошу – не покидай ти
Надій на краще майбуття…
… зі мною
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223688
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2010
автор: Троянда Пустелі