[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZNIdY1iz93s[/youtube]
Височенний старшокласник,лиш Перше Вересня настало,
взяв собі дівча на плечі і пішов шкільним двором.
Воно ж (мабуть з переляку) в мідний дзвоник калатало,
в здоровенний старовинний, перев'язаний бантом.
Теорем, віршів і формул навалилась знов лавина:
Гей-Люсак, Ньютон і Пушкін, "піфагорові штани".
І гризуть граніт науки там за кожними дверима
і розумниці-чувіхи, й розбишаки-пацани.
Ти під реп танцюй, співай,
але все ж не забувай,
щоб із вечора до рання
думав тільки про навчання.
Мерехтить в очах від функцій і рівнянь алгебраїчних.
Спирт, кислоти, луги й солі, Н20 і СО2 …
Викорінюєм коріння квадратове і кубічне.
Із-за синусів і функцій тангенсує голова.
Електрони і протони, вольти, оми і кулони,
герци, лейденськії банки, ебонітові дрючки...
Зеленієм, як євглени ми під Дарвіна закони
про амебу, жабу й мавпу, нерви, м'язи і кістки.
Ти під реп зубри науку,
бо вона тобі на руку.
Якщо тобі пощастить,
будеш, хлопче, гарно жить.
Вчись, школяре, добре вчись!
Не лінуйся й не журись.
Разом з нами поспішай,
вчися добре й реп співай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2010
автор: Віктор Ох