Кожну хвилину життя
Розмальовано дисонансами:
Шухляду забито сміттям -
Чернетками та фінансами,
Мозок овіює сумом,
Душу вкриває морок,
Серце проймає струмом
Напругою в двісті сорок.
Свідомість взяла відпустку,
Їй знову забракло часу.
Останні енергії згустки
Поглинула сіра маса.
Годинники всі зупинились.
Безглуздя святкує річницю.
Хоч контрацептиви й скінчились –
Абсурд все ніяк не скінчиться.
Давно захаращує простір
Бляшанка смердючих шпротів:
Минулому час на розстріл
За мур із колючого дроту.
Учора немічна совість
Зробила останній подих,
Ввімкнувся режим «Невагомість» -
Сором вийшов із моди.
Налякане хворе серце
Вистукує з швидкістю світла.
Чорних реальності берців
Відбитки на ньому помітні.
А ранок недільний дарує
Останнє тепло листопада
Шкода, що воно не лікує
Заражених вірусом зради.
Хмаринка. 14.11.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223721
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2010
автор: Марічка Хмаринка