Ніч розчинилася у каві - гірко-гірко,
Молочний шлях розлився за вікном,
Впаде, як цукор, у безодню зірка -
Й схолоне в небі кава з молоком…
Візьми ж бо, випий, це твоя отрута,
Проте, не бійся, чорно-білі сни
Давно збулися, але як забути
Цей присмак ночі? Просто поясни.
Нас ніч тримає бранцями довіку,
Спитай «навіщо», тільки не поруш:
Ніч відганяє від порожніх вікон
Незваних гостей і від наших душ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223781
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2010
автор: Farjen