Босяк

Маленьке  хлоп’ятко  по  вулиці  йде
Підшмаркує  носом…  а,  ось  щось  знайде.
Забруднене  личко,  подерті  штанці.
Біляве  волосся  у  різні  кінці.
На  вигляд  маленький,  десь  п’ять,  може  сім
Очиська  голодні,  кричать:  «вовка  з’їм».
Щоденно  блукає,  шукає  когось,
Сьогодні,  аж  гривню  надибати  вдалось.
Сьогодні  багатий,  є  в  нього  папір
Одразу  побіг  і  купив  сувенір,
Для  друга,  що  рік  у  могилі  живе
Він  зараз  піде  й  сувенір  покладе.
Біжить  до  могили  в  руці  щось  тримає
Несе  подарунок,  усе  що  він  має.
«  Мій  друже,  ти  мріяв  про  запальничку
Сьогодні  я  сам  купив  у  крамничці,
А  гроші  не  вкрав,  я  їх  просто  знайшов.
Купив  і  одразу  до  тебе  прийшов.
Наша  мрія  сьогодні  нарешті  здійсниться.
Я  запалю  весь  світ.  Вогонь  швидко  здійметься.
Все  довкола  згорить  і  будинки  і  люди.
Вже  чекаю  цю  мить.  Біль,  страждання  по  всюди.
Біда  їх  зачепить  і  легше  нам  стане.
Тоді  справедливість  нарешті  нагряне.
Я  як  був  босяком,  таким  вже  і  буду.
Просто  хочу  щоб  знали  –  і  ми  з  тобою  люди.
І  можливо  тоді,  після  тої  пожежі.
Для  таких  ось  як  ми  відкриються  межі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223791
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2010
автор: Ярина Яра