За осінніми похмурими дощами,
Злетять зимові білі покривала,
Ось впадуть вони, шовкові,
На літні трави смарагдові.
Закутають їх пухнатим снігом,
Щоб в теплі спали вони...
На сонці заграють сріблом
З діамантовим переливом.
А потім, заграють сурми
Й прилетить на білому коні
Вона, хурделиця холодна, снігова,
Замерижить, завіє...королева.
Повіки сніжинками заліпить,
Заворожить, очі засліпить,
Закрутить...зітре дороги, шляхи,
Затрусить всі стежки. Не пройти.
Агов!...Де ти? Нічого не видно...
Тільки вітер у сурми гуде,
Завиває і в потилицю б`є,
Не вщухає заметіль, реве.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223971
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 23.11.2010
автор: Макієвська Наталія Є.