тільки з"явившись на білий світ, дитина оцінює його вже по-своєму. важливу роль в світобаченні відіграють батьки. саме вони прививають любов до Батьківщини.
в серці кожного з нас йде відлуння батьківщини. навіть штамп в паспорті, що засвіджує громадянство, не є доказом душевного потягу. коли людина відчуває щось рідне, своє, близьке...де вона набуває цілковитого спокою, як душевного, так і моральногою. в кожному з нас є свій власний світ, і в кожного він особливий та неповторний. ось особисто моя думка щодо Батьківщини, і не має значення з якої літери це слово пишеться-суть всеодно залишається.
хтось не цінує те, що має, або ж не помічає, а хтось навіть помічати не хоче. люди плюють на те, за що боролися їхні діди та прадіди. адже наша країна-це багата країна, і ніхто не винен, що "дехто" нахабно її згнобив, та втоптав у наш родючий чорнозем!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223981
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2010
автор: Кейтуня Панда