Ти ніби вогник, ніби промінь сонця, Що так спокійно опустивсь на землю, Що нам дарує і тепло і спокій, Що нам приносить впевненість у себе. Ти ніби річка: чиста і прозора, Що може бути тихою й бурхливою. Буваєш трохи злою і сумною, А все-одно здаєшся мені милою. А твої очі, ніби чисте небо З безмежною глибокою блакиттю. У них народжуються зорі і планети. У них душа твоя завжди відкрита. Твій світлий розум і твої манери Є еталоном для істинної жінки. На тебе хай рівняються усі І переймають гарну поведінку. Ти ідеальна, ти шедевр і ти єдина. Немає на Землі таких прекрасних і щасливих. Мабуть ти була створена природою, Щоб дивувати всіх своєю вродою. Ти та, що нині є в моєму серці Й залишишся у ньому назавжди. Зачарувала так мене, до смерті. Скажу іще одне: моє кохання - ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224120
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.11.2010
автор: Безумець