Тому, що Тебе немає
і мені так важко,
стискаю у руці котячу лапку.
І лию на ватку
валер"янку.
Крізь замкнені дверцята
мого замку
сягає за живе
котяча лапка.
І тихе муркання під вухом,
розуміюче мовчання
забирає щось розбите.
Звите гніздо мого світу
покотилось під
вічну Кумпарсіту.
Хоч крихту любові,
люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224191
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2010
автор: Мойра