Не спіши йти сліпо у життя,
Озирнись на світ і на своє буття,
Подивись,що ти уже вчинив...
Як справив гріха й доброго зробив...
Хто тебе тримав,коли, ледь, не впав,
У біді і щасті був тобі причал???
І згадай усе-те усе добро...
Забудь,що не правда і прости все зло...
Будь для цього світу не лише дитя,
Стань людиною,що прагне до добра!!!
Темнота...безодня...нікуди тікати...
Страх від незнання...хочеться сховатись...
Хочеться забутись...,але треба жити...
Вірити,прощати і завжди любити...
Роздоріжжя!Йди!...ти не знаєш шлях...
Хто тобі підкаже у цей самий час???
Відповідь негайно потрібно робити...
Ні!Ніхто!Ти сам маєш крок зробити!
Лиш в твоїх руках все твоє життя...
Яке буду завтра-проблема твоя!
І не спи!Не стій на цьому краю...
Впевнено іди...ціль знайди свою!
А як сил нема-ось моя рука,
Може я й людина,може й ангел я????)))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224387
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2010
автор: МАР`ЯНА КОСТИШИН