Старість – паскудство, липке павутиння,
Розгубленість, неміч, зневіра та страх,
А десь процвітає доглянуте людство
І діти вкраїнські – в далеких світах…
Старі розуміють – їм кращого треба,
Маєтків , авто і рахунків процент,
А вдома бур'ян буйно пнеться до неба,
Бо сил вже нема, бо спрацьовані вщент.
Село вимирає, земля сиротіє
І церква самотня стоїть край села
Тут жити не можна, вони розуміють,
Та їхня зоря ще на небі палА…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.11.2010
автор: Kulagina