сипались коси до долу ...
шаленими хвилями бігли вперед,
моменти натхнення, як біле знамено
просторам давали зелений прохід.
яскравими сплесками, емоцій фонтани
кричали негайно звідти іти.
та серце чекало,та серце хотіло
побачити те, що існує в кінці.
відчути ту мить, що буває не часто,
згадати все те,що давно загуло.
на попелі досвіду знову піймати,
давно призабуте жагуче клеймо.
що радує душу в глибинах пізнання,
червоною стрічкою стелеться скрізь.
несе в собі радість в моментах чекання,
дає божевілля у стані журби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224582
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2010
автор: Рутенія