Мовчать немовлені слова,
що не несуть покути.
І серце б'ється не для вас,
у хмелеві розкуте.
Себе убрід не перейти -
старайся-не старайся.
Неперехрещені світи,
в які нелюбець вкрався.
Шептали вишні при вікні,
як місяць впав у лузу,
що ви освідчились мені,
натхненно, наче Музі.
Сум'яття досі не пройшло,
бентега щоки вкрила...
Спитала тихо: "Ви про що?"
Сказав: "Про щастя, мила!"
О світку мій! Подітись де
від слів цих невблаганних?
Любов - то почуття святе,
не вам скажу "коханий".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224659
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2010
автор: Omega