Торкаючись її руки,
Він трепетав від насолоди.
Слова, вражаюче легкі,
Лягали як пір’їнки в воду.
Їй вітер косу розплітав,
Промінчик сонця їй всміхався.
Він стільки літ її шукав,
Знайшов – без тями закохався...
Слова натхненні говорив,
Рядки робилися листами.
Коли не вистачало слів –
Обмінювалися думками...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2010
автор: Віктор Нагорний