27 листопада - Запали о 16:00 свічку пам`яті жертвам Голодомору.......
Треба встати і вийти, встати і вийти
Нову свічу запалити...
Віктор Морозов
Вони вмирали, бо не вміли покорятись,
Бо працьовитими лишалися віки,
Царям не вміли чітко поклонятись
І не робили діти, як тепер, гріхи.
Вони невинно умирали за свободу...
Росли, раділи, грались у садку,
Співали про батьків своїх, природу
І не чіпали владоньку гидку.
Однак комусь це муляло до скону
Й схотів свободу в рабство покорить...
Прекрасне - це єдина перепона,
Аби людина в горі залишалась гнить.
Й почали голодом батьків, дітей морити,
останнє забирали з-під змарнілих рук!
Кати народу не давали жити -
Постійно раді завдавати мук!
Таке життя... Кати тепер при грошах -
Не всі умерли. Ще лишилися живі.
Вони пухнасті, тихі і хороші -
Такі же брали участь у різні!
Проте ми завжди будем пам'ятати -
У наших душах прадіди живуть.
Нехай же насолодяться змарнілі кати,
Проте своє отримають, коли умруть.
26.11.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224715
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 27.11.2010
автор: jaryj