вже рік минув, а ніби все життя.
усе пройшло, минуло, ніби подих.
залишилось в душі лиш каяття,
та, мабуть, ще гіркий, болючий спомин.
минув вже рік. і сліз уже нема.
немає навіть розпачу й зневіри.
лиш залишились смуток і журба,
та, мабуть, ще печалі понад міру.
її нема. залишилась лиш память,
яка вже не така чітка й ясна.
й хоч про її відвагу добре знають,
та думка всеодно завжди гірка.
і доки ми живем - живе вона між нами,
вона сумує, плаче і кричить,
і високо ширяє над думками,
і спокою чекає кожну мить.
минув лиш рік. а скільки ж буде років!..
і по щоці ще скотиться гірка сльоза,
і зробить кожен з нас ще безліч кроків,
і буде в кожного в душі своя гроза.
бабусі вже нема, але вона зі мною.
хоч і померла - всеодно жива.
й покрилося моє життя імлою.
і на могилі поросла трава...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224766
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2010
автор: Анка