Знову в двері постукала осінь.
Цього разу гучніш, ніж завжди.
Бо прийшла не сама вона в гості -
Разом з нею постукав і ти.
Погостила вона й полетіла
В невідомі далекі краї.
Я так сильно тоді захотіла,
Щоб залишився ти при мені.
Ти послухав мене і зостався
Прикрашати мою самоту.
Шкода тільки, що ти закохався,
Бо обрав ти для цього не ту.
В мене серце тверде, немов камінь.
І холодне воно, наче лід.
Навіть полум'я твого кохання
Не залишить на ньому свій слід.
Ти терпиш над собою знущання
І не просиш нічого взамін.
Та читаю в блакитних очах я
Все, що ти так сказати хотів.
Що шепоче тобі твоє серце?
І який варіант обереш?
Чи терпітимеш далі усе це,
Чи нарешті від мене втечеш?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2010
автор: Joey_Best