Жовтим листям, теплим вітром,
Що торкається до скроні,
Увірвався...й непомітно
Щастя залишив в долоні.
Ти віддав усе без краю:
Радість, ніжність і тривогу...
Недалеко так й до раю,
Бо знайшла твою дорогу.
Обіцянок не кидав ти,
Не брехав і не лукавив
Варто було лиш обняти,
Решту все в ціну не ставив.
Зігрівав теплом любові
Безкорисливо і мило.
А це щастя із долоні
Так до себе і манило...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225110
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2010
автор: НАТАЛЬКА