Обличчя справно розмиває час,
Вже й голос твій у тиші розчинився.
А знаєш, я б давно забула Нас,
Якби ж іще ти часто так не снився.
Усе приходиш в дім мій, як колись,
Коли назустріч вибігала боса…
Непрощенний, ти знов мені наснивсь.
Я все забула!
Пам’ятаю й досі….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225175
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Журавка