Душа моя, не будь зі мною
Та відійди у небуття.
Залиш мене! Прошу крізь волю,
Молю, піди з мого життя!!!
Не гідна я тебе сьогодні
У ці хвилини вже терпкі.
Забудь мене, не будь зі мною!
Прошу давно, а ти не йдеш.
Цей опір твій такий нестримний,
Кидає в жар мене піткий!
Не можу з цим уже я жити,
Так зводять муки унутрі...
І кинутися б в порожнечу,
Але тримаєш, не даєш.
Вхопилась кігтями так міцно
До крові шкіру вже дереш.
Болить не можу я терпіти.
І крик лунає на краю.
Покинь!!!!!!! Кажу тобі так гучно,
Та все не слухаєш мене.
І крок останній вже ступила,
Разом з тобою полетіла.
Тепер нема мене й тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225228
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Стрекозка