У всій квартирі не було так холодно, як у його кімнаті.
Саме цікаве, що ніхто з рідні не міг зрозуміти чому. Єдине у
його кімнаті вікно було добре утеплене. Проте температуру
сприймали як належне. З нею уже просто звиклися. У його кімнаті
було холодно, є холодно та й, напевно, буде холодно. Ніхто й
не рвався щось робити, навіть він, якому і так усе подобалось.
І надмірний флегматизм, що виробився з роками, саме тут допомагав
пристосуватися. Зрештою, Холод – це не біль. Можна жити …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225313
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Троя