Найнайперший сніг (+диктофон)

У  повітрі  висить  волога,
Вітер  просто  збиває  з  ніг.
Всі  чекали  лише  на  нього,
На  найперший  зимовий  сніг…
Так  невпевнено  й  навіть  мало…
І  не  скажеш:  «яка  ж  краса»,
Його  просто  напевно  вкрали  
у  минулого  небеса.
Подивися,  які  пейзажі
В  шкіру  холодом  до  кісток
По  обличчю  враз  туш  розмаже
Перший  клятий  такий  сніжок.
У  повітрі  висить  питання:
Як  проклясти,  чи  буде  гріх,
Найнайперше  розчарування,
Найнайперший  зимовий  сніг?
І  я  бачу  що  він  і  досі
У  вікні  у  моїм  іде.
Сніг  –    назавжди  моя  самотність!
Він  усюди  мене  знайде!
На  душі  не  розтоплю  кригу…
Сигарету  не  розтягну…
Я  не  можу  радіти  снігу!
Я  чекатиму  на  весну…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225366
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Саша Кіткотенко