І знову снишся… Ну, навіщо?
Бо хто ти? Спогад… от і все!
Дмухнуло серце в попелище,
Ковтаю жменями «Персен».
Було… Пекло, але ж минало…
Полистопадило і досить!
Чому ж тебе, як кисню мало?
«Тебе! Тебе!» - душа голосить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225368
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Журавка