У нас століття двадцять перше,
Проте поводимось, мов варвари. По всім
Ми світ ґвалтуємо завжди. Найперше
Дівок і владу бучно принеси.
Ми виємо в жорстокості. Чимало
Убили націй й рідних дідусів
Готові кинуть левам на поталу, -
Лише б не бачити нових ченців.
Руйнуєм церкву, віру добиваєм,
Шукаємо байдужість навкруги,
Немов боги, усе на світі знаєм
І крутяться навколо наші вороги.
Однак насправді людство помирає,
Агонія природи кидає нам слід.
Її постійно впевнено втрачаєм –
Самі ми винні, бо закули душі в лід.
18.11.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225379
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.11.2010
автор: jaryj