Полісяночко з очима голубими,
Ти мені зустрілась на весні.
З косами, мов сонце, золотими,
Стала появлятися у сні.
Вродою, душею зчарувала,
Голосом пісенним, молодим.
Ти тоді напевно й не гадала,
Що моєю станеш, - я твоїм.
Що підемо, взявшися за руки
По тернистому, життєвому путі.
Радості перенесемо й муки,
Чорні будуть дні і золоті.
Ти мені двох легенів народиш,
Із двох крил моїх – одне твоє,
Та в житті, нічого не поробиш,
Мріям збутись горе не дає.
Сталось так, що ти пішла від мене,
Ніби заховалася в тіні.
Лиш одного хочу, щоб частіше
Мавкою приходила у сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225407
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2010
автор: Віталій Назарук