Ще крок, досягнення мети.
Бажають всі, а робиш ти.
Ти інструмент в руках народу,
Ти сталь, гартована вогнем.
Нескорений в чужих очах,
Не кинутий на розтерзання звір.
Це все ілюзія проста,
Це кинуті на вітер всі слова.
Так просто все, прості слова.
Стають для всіх неначе дивні.
Прості слова – задумались усі.
Попробуйте і ви, проста це гра.
Прості слова, їх послідовна думка.
Можливо це лиш пустота.
Та може ні, цікаво вам.
Читають всі, а пишу сам.
Скривати це,немає смислу,
Можливо зникне це колись.
Та зараз час такий, це все цікаво.
Тому напишу ці нові рядки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225427
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2010
автор: Taras-Жужик