Україно, синьоока
Мати - мучениця літ!
Ти - голубка сизобока
В вірності долаєш світ.
Земле моя, ти навчила
Правди й святості мене.
Цвіт бузини роз`ятрила
Й ніжністю овила все.
Неповторна і розкішна,
Хоч і нівичать тебе...
Головне, що ти є рідна!
І любов з усюд цвіте.
Я горджуся, Україно!
Українкою зовусь!
Я горджусь!-мовляю сміло,
В вічі ворогу сміюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225480
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 30.11.2010
автор: Галина Кудринська