Ковтати сліз,вже більше я не можу
помру напевно - це ж вихід з життя.
І біль весь марний я не переможу
убив мене він,випив до кінця.
Неможу я змиритися з собою
та й світу не потрібна я така.
Нема вже більше білих крил зі мною
нема нічого тільки пустота.
Летіти хочу, хочеться до раю
мені до нього так і не дійти
гріхи ті сущії лише тримають,
вони для мене,наче вороги.
Залишилась одна в своїй пустелі
і біль мій безкінечнна тьма
живе в мені не відпускає
і знов борюсь я з ним одна..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225529
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2010
автор: AnastasiaG