горби. . гори… небо

Всі  мрії  далекі,  бажання  не  вічні  
І  знову  в  дорогу  збираєш  наплічник.
 Щастя  знаходиш,  лиш  там  де  є  гори,
 Рівнини  широкі,  безкрайнєє  море...  
У  горах  є  вічність,  і  час  там  спинивсь,
 Блукаєш  там  місяць  –  здавалося  б      мить.
 Повітря  там  чисте  і  духи  блукають,
 Спокій  вічний  собі  тут  шукають.  
Лунають  тут  кроки  до  скону,  до  згину  
І  легко  попасти  під  листя  лавину.
 У  мить  ейфорії  секунди  злились,
 Здавалося  б  що?  А  то  серце  спинилось.
 Секунда  мовчання,  секунда  спокою,
 Здавалося  страх  поплив  за  рікою.
 А  серце  спочило,  на  мить  зупинившись,
 І  знову  зраділо,  скажено  забившись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225587
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.11.2010
автор: Шалена помаранча Лорна