Я любов'ю незігріта
І самотня як та мрія,
Так тепла мені бракує
Та ніхто не розуміє.
А вогонь палає в серці
І душа до неба рветься.
Десь верба з рипінням плаче,
Може, й з мене так сміється.
Обриваюся струною,
Залишаю біль і муки
І швиденько мчуся вітром,
Бо боюся я розлуки.
Я шалена як та буря,
Наче сонце я палаю,
Водночас легка й тривожна,
Лиш КОХАННЯ я бажаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225611
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: НАТАЛЬКА