Життя неначе біле полотно,
В твоїх руках, а ти художник.
І пишеш ти своє життя,
Таке незвідане і дивне.
Хоч за спиною глядачі,
Та вся увага на тобі.
Та ти вважай не помились.
Бо вибір цей належить лиш тобі.
Бо на зіпсовану твою картину,
Не прийдуть подивитись глядачі.
Усі штрихи твого пера,
Слідкуй, бо це твоє життя.
Хоч помилки таки бувають,
Бо затремтить твоя рука.
Але ти виправиш усе,
Бо це усе твоє життя.
Пройде твій час, закінчиш ти картину.
Де було біле полотно,тепер твоє життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225617
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: Taras-Жужик