Життя таке коротке в нашому путі
І ми його стараємось убити,
Не раз нас кидало в страшному каятті,
Не раз ми пробуєм усе вхопити.
Не раз ми кидаєм себе у сон,
Шукаєм щастя збоку спозаранку,
Хтось творить істинно новий музон,
А хтось любов цілує тихо зранку.
Життя ж коротке, істинно святим
Не буде той, хто лиш марнує часом
Свої роки. Хтось буде ще крутим,
А хтось в окопах залізає в лази.
Лиш я лишаюсь жити як і жив,
Творю нові вірші і принагідно
Працюю в Раді й радий, що прожив
Усі роки тримаючись у вірі гідно.
І залишаюсь відданим своїм віршам,
Шукаю музу музу дику, ніжну, рідну,
Достойний звіт перЕд Всевишнім здам
Та радісно до Вирію полину.
13.11.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225620
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: jaryj