Пішла, не поціловані вуста

Пішла,  не  поціловані  вуста.
ґнота,  неспаленої  свічки  пахне.
І  тільки  серце  каже:  "Щось  не  так".
Чогось  йому  шаленому  забракло.

Відкриті  двері,  виглядає  за  поріг.
Так  холодно  надворі,  сніг  літає.
В  таку  погоду  гарний  комірник
Собаку  на  подвір’я  не  пускає.

Втекла,  а  так  хотілося  тепла,
Ласкавих  рук,  вогню  хмільної  ночі...
Воно  й  не  дивно,  сто  причин  знайшла.
Вона  його,  можливо,  ще  не  хоче.

Примовка  "ще"  -  вона  така  п’янка!
Вселяє,  поки  що  хибку,  надію.
Багато  хто  її  палких  ночей  шукав...
А  він  закоханий.  Отримає.  Зуміє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2010
автор: Віктор Нагорний