Крізь, здавалось би, вічність... Крізь сутінки... Збігла осінь.
І нестерпно ще вчора хотілось дограти цей тайм,
Бо диявол-спокусник у рефері завтра попросить
Додаткового часу - моїх недолугих прощань ....
Над байдужістю сьомого неба... І навіть вище,
Як востаннє по лезу за холодом гнавсь листопад ....
І тоді всі слова були не голосніші тиші -
Ледь відчутно хотілось крізь ранок збліднілий мовчать.
Збігла осінь. Розсипались всі мої антипатії -
Випадково навчилась відмінно собі брехать...
Жаль, що банально нема між людьми телепатії -
Просто лиш наостанку слова, які варто б сказать ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225779
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: IceBound