Коли серце покличе - піду за тобою,
Коли сонце догасне - залишусь собою.
Коли зорі розкажуть, як далі жити,
Тоді скажу тобі, що любила...
Якщо ти пробачиш - небо засяє,
Якщо не простиш - земля запалає.
Якщо відірвеш мене від себе,
То далі буду, вчитись, жити без тебе..
Коли настане ніч - прийду у твій сон,
Коли ти прокинешся - я вже не та...
Коли думки стануть лиш про одне,
Тоді скажу: "Я кохаю тебе"...
Ніщо не відоме і ми це знаєм,
Ніщо не є вічним, а ми писали:
"Твоє вже моє, моє ж стало твоїм,
Ти є у мені, і цього досить..."
Якщо годинник зупиниться - час наш прийшов,
Якщо тиша сподобалась - ми вже ніхто..
Любили, кохали, та що з того?
Нічого не взяли, ми просто ніхто...
Коли місяць заплаче - я це почую,
Коли ти спитаєш його - промовчу я..
Коли кров потече по теплому тілу,
Тоді я забуду про тебе навіки...
Недоступний зв'язок і ти замовкаєш,
Так важко збагнути, що все я втрачаю.
Не варто було все так залишати,
Та щось змінити вже сили немає...
Відчути тишу, твій дотик на собі,
Закрити очі і ринути в спокій..
Залишити мить цю у пам'яті своїй
І просто плакати, тримаючись болю....
Ніщо не відоме і ми це знаєм,
Ніщо не є вічним, а ми писали:
"Твоє вже моє, моє ж стало твоїм,
Ти є у мені, і цього досить..."
́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225807
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: Сірко Ibanez