коли ти сидиш і думаєш про щось, що підсиль зрозуміти тільки твоїм мізкам; коли ти біжиш, а все стоїть на місці, чи навпаки - іде деградація суспільства...десь випускають нові марки автомобілів, які насправді, не дуже то і відрізняються від наших "жигулів" (гадаю ви знаєте, про що я)...
тим часом, люди витрачають тоннами свої паперові причини щастя, щоб отримати отруту задоволення...дивно, чи не так?
нам не вистачає часу озирнутися навколо, побачити, що відбувається серед нас, відчути це.. я майже впевнена в тому, що ви не чули, як другу ніч поспіль вітер розпинає свої руки і намагається в обіймах задушити все на своєму шляху, злий гул і цокотіння шибок ти скла (примітка: ви багато втратили, якщо у вас метало-пластикові вікна)..
а ви знаєте, що коли ми спимо - ночами проходять жахливі зливи чи падає сніг, а інколи - вони поєднуються...? і усвідомлюємо це, лише прокинувшись зранку, коли ще зовсім не адаптовані до цього світу очі, дивляться у вікно, і бачать мокрі дахи будинків, калюжі...чи то все просто біле і лише де-не-де залишились сліди тварин та людей, які прокинулись раніше нас...а можливо вони і зовсім не спали!?
ми витрачаємо божевільні ночі життя на різні дурниці, такі як: телебачення, їжа, дискотеки...(примітка: хотілося б прив'язати сюди ще соціальні мережі, книги та алкоголь, але вибачте, тут вже і я з грішила..)
ми втрачаємо смак ночі, а якісь придурки й досі вважають, що він у коханні двох тіл..смішні...
губимось на темних перехрестях, де з усіх ліхтарів - горить лише один, і той має збій у системі..і, здається, дожив свій термін придатності багато років тому, коли ще наші батьки чинили дурощі по-молодості...а потім, з'явились ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225822
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: Сірко Ibanez