Обрала я собі "не те" життя..
Боюсь, воно само мене обрало.
Усе зіпсовано, й вина тому моя -
Чомусь зробила кроки всі невдало.
Чомусь я йшла туди, куди не треба,
Й робила те, чого робить не слід.
Не помічала: все що роблю - не моя потреба.
Не бачила, що не для того весь цей світ.
Не рахувалась зі своїми я бажаннями,
З своїми прагненнями, мріями, тому...
Лиш через те кінець моїм всім задумам,
Лиш через те нещасно так живу...
І інколи, часами, жить не хочеться.
Та інколи радіти хочу я,
Бо ще надія в серці залишається
Що ще поставлю я на ноги це життя.
Воно моє і я лиш ним керую.
Ви чуєте?! Захочу щось - і буде воно так!
Тоді дорогу свою знову віднайду я,
Побачу вдалині я вірний знак.
Не все ще втрачено! Не вірю я у це!
І навіть не подумаю скорятись!
Подякую я Господу за все,
За те що сили дав, і не дозволив зупинятись.
Йти далі треба, пам'ятайте, люди!
Потрібно йти вперед і сумніви залиште.
Будуйте долю: "Як захочеш - так воно і буде"
Й хай допоможуть сили Вам Всевишні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225853
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2010
автор: Hellen Black