У будь-якій ідеї сльози - вічні,
але блукання й промахи стирають нанівець
думки дотичні... Пальці ж скуті дивними судомами.
тож краще йти сміливо - навпростець.
У пізнанні не варто йти навпомацки:
від цього забагато ран та вивихів.
нова невдача відгудить, але сторонні коменти
пищать на дні у спогодах, а ми ж не вічні ...
А почуття Бог розділив крапками й комами.
на всіх шосе столичних бороздить по рудаментах біль,
содомами й гоморами засвідчивши твою дволичність
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225864
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Наталка Тактреба