8. Кінець

Вдома  було  як  завжди  тихо.  Десь  так  на  поверсі  шостому
(на  два  вище)  сусіда  нагадував  усім  мешканцям  нашого  будинку,  
що  він  жиє(1),  жиє  при  чому  вельми  вері  гуд(2).  
Евро-ремонт  то,  звісно,  класна  штука,  та  не  так  же  довго  й  не  
так  голосно!
Хоча,  загалом,  в  будинку  –  тихо.  Десята  година  ранку.
Я  ще  лежав  у  ліжку.  Спав.  Сьогодні  нічого  не  наснилося,  
проте  спалося  добре,  довго  й  міцно.  Очі  ще  були  закриті,  але  я  
вже  міг  свідомо  думати.  Було  добре  лежати  під  теплою  ковдрою.  
Може,  занадто  жарко,  та  приємно.

Я  чув  шум  машин  за  вікном  і  гул  від  сусідів.  Я  чув  ще  щось,  
але  довгий  час  не  міг  зрозуміти,  чи  ці  звуки  в  реальності,  чи  це  
ще  залишки  мого  сну.  Грав  джаз(3)  від  Ред  Снепперз(4).  
І  то    вже  тривало  десь  так  з  півгодини.
Відкрив  очі.  Одразу  ж  протер  їх  руками,  бо  сонце  світило  сьогодні  
надто  ясно.  В  цю  ж  мить  я  відчув  легесенький  Холодок,  що  пробігся  
від  моїх  пальців  на  руках  аж  до  шиї.  Щоб  обдивитися  кімнату,  я  
злегка  підвівся,  цим  самим  припіднімаючи  покривало  й  даючи  Холоду  
пробратися  від  шиї,  по  спині,  до  мого  живота.  Двосекундне  відчуття  
прохолоди  минуло  більш  ніж  швидко,  але  залишило  по  собі  оригінальне  
відчуття  свіжості  та  в  деякій  мірі  –  відчуття  обов’язків.  Треба  
було  вставати.

Я  лежав  на  спині  втупившись  поглядом  у  стелю.  Невдовзі  
підвівся  на  лікті,  потім  –  на  витягнуті  руки.  Холод  гуляв  по  
тілу,  розвіваючи  відчуття  тепла  й  лямурні(5)  думки-сни.
Джаз  літав  у  кімнаті,  залишаючи  за  собою  ледь  чутний  шлейф  кислих  
затягнутих  бітів(6).  Це  розслабляло.

Ранок  почався  з  гарного  гіркого  настрою.  Гарний,  бо  це  гріх  –  
мати  поганий  настрій.  Гіркий,  бо  почався  з  кави.
Я  поставив  чашку  на  стіл.  Відійшов  на  центр  кімнати,  озирнувся  
довкола,  визирнув  через  бруднувате  скло  балконних  дверей  –  на  двір.  
Там  все  охоплене  рутинними  справами.  Вранішнє  сонце  не  так  вже  
світило,  чудувала  природа.  За  вікном  –  майже  темрява,  лише  здаля  
світить  єдиний  ліхтарик.  Чітко  видно  промінь  світла.  Туман.
Дочекавшись,  доки  осад  у  чашці  зсядеться,  я  взяв  її  в  обидві  
руки.  Якби  хтось  збоку  дивився,  склалося  би  враження,  що  мені  
холодно  і  я  намагаюся  зігрітися,  проте  це  була  лише  звичка.  І  до  
холоду  я  уже  давним-давно  звик.  Холод  не  представляв  собою  ані  
якої  загрози.  Холод  був  другом.



Je  ne  regette  rien!(7)



     1.  (українською  застарілою)  –  те  ж  саме,  що  «живе»
     2.  (англійський  вираз  записаний  українськими  літерами)  –  «very  good»,  що  означає  «дуже  добре»
     3.  Джаз  –  вид  музичного  мистецтва,  який  виник  на  зламі  ХІХ  -  ХХ  ст.  на  основі  поєднання  рис  європейської  та  африканської  культур  (поліритмія,  темброва  своєрідність,  колективна  імпровізація  та  ін.)
     4.  Red  Snappers  –  музичний  гурт,  стиль  музики  якого  можна  охарактеризувати,  як  кислотний  джаз
     5.  (похідне  з  французької)  –  «l’amour»  -  кохання
     6.  (українською,  музичний  сленг)  –  барабанна  партія  музичної  композиції
     7.  (французькою)  –  «я  не  шкодую  ні  про  що»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225880
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Троя