Ти відчуваєш час, що так шаблонно
тече між пальцями зневодненим піском?
Як порожніють репані долоні?
Ти усвідомлюєш − всім серцем, всім єством −
що ти − отут і зараз − є скінченний?
І вечір цей, ця біла заметіль −
так може статись − то фінальна сцена?
Шалена мить... Життя кипучий хміль...
І я − у колі роздоріж −
до раю...
Не квилити.
Не скиглити.
Я знаю,
коли відбувся мій останній вірш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225904
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2010
автор: Лариса Іллюк