П’ЄРО ОСІНЬ

Грудневих  витівок  злиденну  безсоромність
Не  в  змозі  споглядать  без  болю  в  грудях,
Магістр  осінь,  вже  від  справи  відсторонена,
Вдалась  до  листопаду-самосуду.

Процес  відомий,  літописний  –  рок  від  року:
Останній  доказ  на  кін  –  бита  карта,
Бо  шулер-заметіль  у  шоу  –  дока,–
Та  залишатись  осторонь  –  не  варта!

Для  вороння  біноклеокого  з  балконів,
Для  горобиння  із  насінням  у  партері
Вона  –  П’єро  з  томатним  соусом  на  скронях
Із  реквізитної  рушниці  рук  Гварнері.

Їх  регіт  влучно  вписано  до  коди.
Гримить,  із  піднебесся  –  тьма  і  злива.
Багряну  кров  П’єро  змива  негода  –
Йому  комічний  жанр  не  властивий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225935
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Богдан Ант