Твоїх ночей поривчасті вітри
Підсилюють його бажання зовні.
Не перший, не останній, а котрий?
Чи може він твій список переповнив?
Стрибнув поміж холодні колії,
Ні, не чекає потяга надії,
Біжить назустріч через сни свої...
Він зможе, він умовить, він зуміє!
Які у мрій солодкі голоси,
Яка приємна чистота на дотик...
Яке гаряче тіло у краси.
І він – не друг, не любий, а відсоток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2010
автор: Віктор Нагорний